самовивищення

Я, с., інд.- авт. Похідне від само... і вивищення.

Надто мало

землі для духу. Надто для душі

розкошланої тісно на планеті,

де жити — горбитись (самовивищень

западини). (ЧТ:112);

Оце, життя, твої дороги

самовивищень, як наруг. (П-2:107).