самодовіра

самодові́ра

И, ж., інд.-авт. Похідне від само... і довіра.

...втративши самодовіру здавна,

став наближатися

осклілий погляд... (Т.1, кн. 2:121);

утративши чуття самодовіри,

став наростати шпичаками близни,

мертвіючи, пустився до речей

ходою власною. (Т.1, кн. 2:121);

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me