самодовіра
самодові́ра
И, ж., інд.-авт. Похідне від само... і довіра.
...втративши самодовіру здавна,
став наближатися
осклілий погляд... (Т.1, кн. 2:121);
утративши чуття самодовіри,
став наростати шпичаками близни,
мертвіючи, пустився до речей
ходою власною. (Т.1, кн. 2:121);
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me