самонародження
самонаро́дження
Я, с., інд.- авт. Похідне від само... і народження.
І не існуй. Приємне відмирання —
Самонародження від'ємний знак. (Т.1, кн.2:196);
Оце самонародження твоє
то голос смерті: пристарайся, брате,
бо вже заходить час твій вирушати,
пора і дописати житіє. (П-2:117).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самонародження — самонаро́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови