самопроминання

самопромина́ння

Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і проминання

Пролита цятка болю, я шукаю

утраченої грудки самосну,

іще не розпочатої. І марно:

бо ж самопроминання твій приділ. (ЧТ:107);

В дорозі довгих самопроминань

під знадою земного притягання

проносяться від ранку до смеркання. (П-1:44).