саморозщеплення

саморозще́плення

Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і розщеплення.

Бажання жити — тільки-но на дні.

Твої саморозщеплення скінчились... (ЧТ:75).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me