світанний

світа́нний

А, -е, інд.-авт. Те саме, що світанковий.

Коханий ретязь урвався і просипав краплі крові,

як перламутри досвітків смеркальних

чи розсипи світанних вечорів. (ЧТ:146).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me