спередвіків

спередвікі́в

незм., інд.-авт. Присл. до спередвічний.

Ви вбивці, ви ненатлі нелюди

спередвіків,

а ми припізнені аеди,

наш злочин — спів. (П-2:94).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me