спередодня

незм., інд.-авт. Похідне від сперед і день.

Більше ні од кого

не жду вісток у довгім миготінні

іще спередодня ужовклих ранків

і що до смерку вимерклих ночей. (ЧТ:79);

Було ж: спередодня

так довго трембітало,

за тим світати стало —

прожогом, навмання. (П-1:126).