1. Словник поетичної мови Василя Стуса

спижевий

спиже́вий

(спижовий), -а, -е, діал. Прикм. до спиж — бронза. Бронзовий.

Звабливо жита іще грають спижево-

зеленним охвиллям (Т.1, кн.2:83);

...о, мій Ярема спижевий голос має — як дзвін

гуде-виграває... (Т.1, кн.2:129).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спижевий — Спиже́вий: — бронзовий (або мідний) [52] — бронзовий [9;12;13;31] — бронзовий, мідний [2;1,X,XIII] — мідний [VI] — міцний, твердий. [XVIII] Але вплив орієнту підточує й сю, бачилось би, спижеву натуру [XVIII] Спиже́ві: — мідні, бронзові [6] Словник з творів Івана Франка
  2. спижевий — спиже́вий 1 прикметник від: спиж — свидина діал. спиже́вий 2 прикметник від: спиж — бронза арх. Орфографічний словник української мови
  3. спижевий — I -а, -е, діал. Прикм. до спиж I. Спижевий кущ. II -а, -е, заст. Прикм. до спиж II. || Зробл. зі спижу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спижевий — СПИЖЕ́ВИЙ¹, а, е, діал. Прикм. до спиж¹. Спижевий кущ. СПИЖЕ́ВИЙ², а, е, заст. Прикм. до спиж²; // Зробл. із спижу. Проміння біле .. ряхтить вогнем на золотих покрасах царських палат.., кладе вінці на шоломи спижеві (Леся Українка); Горіли рівно свічки у високих спижевих канделябрах (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  5. спижевий — Спиже́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спижевий — СПИЖЕ́ВИЙ¹, а, е, діал, Прикм. до спиж¹. Спижевий кущ. СПИЖЕ́ВИЙ², а, е, заст. Прикм. до спиж²; // Зробл. із спижу. Проміння біле ..ряхтить вогнем на золотих покрасах царських палат.., кладе вінці на шоломи спижеві (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах