стогори

стого́ри

Стогір, мн., інд.-авт. Похідне від сто і гори.

Я вийду в ніч, я позирну туди,

де захід за стогорами палає. (П-2:13);

Там, за кандзюбою стогір,

за кайданами стриму

збігає вік наперекір

огню притомі диму. (П-2:285).