страстотерпець

страстотерпе́ць

Пця, ч., церк., заст., іст. У християн — мученик, який постраждав за релігійні переконання.

Чекання, безбереге, мов чуття,

що мертве і живе наполовину,

наполовину знане і незнане,

переростає свого страстотерпця

на голову і зноситься до зір... (ЧТ:44);

Алілуя, алілуя, страстотерпче,

і безсмертної долоні добрий знак,

і очей твоїх, мов літепло, озера —

журних дум твоїх високі береги. (П-2:265).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страстотерпець — страстоте́рпець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. страстотерпець — СТРАСТОТЕ́РПЕЦЬ, пця, ч., церк., заст. У християн – мученик, який постраждав за релігійні переконання. [Матушка гуменя:] Наславши на нас неволю тяжку – він [Бог] разом з тим виставив і заступників наших, страстотерпців неустанних... Словник української мови у 20 томах
  3. страстотерпець — -пця, ч., церк. У християн – мученик, який постраждав за релігійні переконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. страстотерпець — МУ́ЧЕНИК (канонізований церквою святий, який зазнав мук за віру), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ, СТРАСТОТЕ́РПЕЦЬ заст. Той німб, той ореол, яким вінчали учителя, як святого мученика (до того вінчали лицемірно)... Словник синонімів української мови
  5. страстотерпець — СТРАСТОТЕ́РПЕЦЬ, пця, ч., церк., заст. У християн — мученик, який постраждав за релігійні переконання. [Матушка гуменя:] Наславши на нас неволю тяжку — він [бог] разом з тим виставив і заступників наших, страстотерпців неустанних... Словник української мови в 11 томах