тамбік

тамбі́к

Боку, ч., інд.-авт. Похідне від там і бік. На тому боці.

А товщею, в кризі, в імлі,

за тамбоком,

сяє срібне серце землі

скорбним оком. (П-1:173).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me