тойящобатько

тойящоба́тько

А, ч., інд.-авт. Похідне від той, я, що і батько.

Я тіло нагострив на чаї та акридах,

а душу — пошукай. І не питай.

Тойящосин не чує вже мене.

Тойящобатько вже не чую сина. (П-2:191).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me