тойящобатько
тойящоба́тько
А, ч., інд.-авт. Похідне від той, я, що і батько.
Я тіло нагострив на чаї та акридах,
а душу — пошукай. І не питай.
Тойящосин не чує вже мене.
Тойящобатько вже не чую сина. (П-2:191).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me