требний
тре́бний
А, -е. Прикм. до треба, -и, ж., заст., іст. — жертвоприношення.
Довгоголосся діатриб
І требні витребені трати. (Т.1, кн.2:137).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- требний — ТРЕ́БНИЙ. Словник української мови у 20 томах