требний

тре́бний

А, -е. Прикм. до треба, -и, ж., заст., іст. — жертвоприношення.

Довгоголосся діатриб

І требні витребені трати. (Т.1, кн.2:137).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. требний — ТРЕ́БНИЙ. Словник української мови у 20 томах