цілосвіт
цілосві́т
У, ч., інд.-авт. Похідне від цілий і світ.
Тепер ти сам, як вулій цей гулкий,
стаєш уводноряд до цілосвіту,
коли з грудей твоїх несамовитих
усі повийшли зашпори-голки. (П-2:181).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me