цілосвіт

цілосві́т

У, ч., інд.-авт. Похідне від цілий і світ.

Тепер ти сам, як вулій цей гулкий,

стаєш уводноряд до цілосвіту,

коли з грудей твоїх несамовитих

усі повийшли зашпори-голки. (П-2:181).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me