імчати

імча́ти

Чу, -чиш, недок., діал. Квилити, ячати.

І день при дні глевтяники жують,

аби не вмерти і аби не жити,

а в пам'яті імчать несамовиті

минулі дні — дихнути не дають. (ЧТ: 109).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me