1. Словник стилістичних термінів

оксюморон

(гр. оksymoron — дотепно-безглузде) поєднання логічно суперечливих понять, несумiсних ознак, що утвоpюють новий яскpавий обpаз: ти мовчанням менi кpичи; говоpю я з тобою мовчки (В. Симоненко).

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксюморон — оксю́моро́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оксюморон — [оукс'уморон] = оксиморон -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. оксюморон — див. оксиморон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оксюморон — ОКСЮ́МОРО́Н див. окси́моро́н. Словник української мови у 20 томах
  5. оксюморон — оксю́морон див. оксиморон Словник іншомовних слів Мельничука
  6. оксюморон — ОКСЮМОРО́Н див. оксиморо́н. Словник української мови в 11 томах