співомовка

Коpоткий гумоpистичний вipш, в основi якого лежить афоpизм, пpиказка,  пpислiв’я, анекдот, жаpт: Щастя тiльки, що святi не гоpшки лiпили, але якось на той час гpечку молотили. Розказав я їм бiду, випpосив полови та з полови iзсукав мотуз пpездоpовий (С. Руданський).

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співомовка — співомо́вка іменник жіночого роду гумористичний вірш Орфографічний словник української мови
  2. співомовка — див. ВІРШ. Словник синонімів Караванського
  3. співомовка — -и, ж. Гумористичний вірш, в основу якого покладено анекдот, прислів'я і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. співомовка — СПІВОМО́ВКА, и, ж. Гумористичний вірш, в основу якого покладено анекдот, прислів'я і т. ін. Співомовки [С. Руданського] .. – це блискучі вірші-гуморески, часто сатиричного характеру, спрямовані проти потворних соціально-побутових явищ (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. співомовка — СПІВОМО́ВКА, и, ж. Гумористичний вірш, в основу якого покладено анекдот, прислів’я і т. ін. Співомовки [С. Руданського]..— це блискучі вірші-гуморески, часто сатиричного характеру, спрямовані проти потворних соціально-побутових явищ (Іст. укр. літ.. І, 1954, 323). Словник української мови в 11 томах