1. Словник української мови в 11 томах

абатиса

АБАТИ́СА, и, ж. Ігуменя католицького жіночого монастиря.

[Долорес:] Він, у вигнання їдучи, підмовив щонайсвятішу абатису (Л. Укр., III, 1952, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абатиса — абати́са іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. абатиса — ІГУМЕНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. абатиса — -и, ж. Ігуменя католицького жіночого монастиря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. абатиса — АБАТИ́СА, и, ж. Глава католицького жіночого монастиря. Абатиса хоча і наділена абатськими знаками розрізнення (нагрудний хрест, каблучка, посох), але має лише адміністративну владу над підлеглими (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. абатиса — абати́са (лат. abbatissa) ігуменя жіночого католицького монастиря. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. абатиса — Абати́са, -си, -сі; -ти́си, -тис Правописний словник Голоскевича (1929 р.)