1. Словник української мови в 11 томах

абонувати

АБОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., рідко. Одержувати що-небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим-небудь протягом певного часу.

Абонувати ложу в театрі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абонувати — абонува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. абонувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., рідко. Одержувати що-небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим-небудь протягом певного часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абонувати — АБОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Одержувати що-небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим-небудь протягом певного часу. Словник української мови у 20 томах
  4. абонувати — Абонувати́, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)