абощо

АБО́ЩО, невідм. Уживається при переліку предметів (явищ і т. ін.) замість останнього з них, який не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне.

Пораюсь там коло печі абощо (Вовчок, І, 1955, 281);

Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги. Треба було ламати комиш абощо (Коцюб., I, 1955, 361);

— Е-ех! — позіхнув хтось у гурті, аж луна пішла кругом, — поборотися б з ким оце абощо… (Вас., I, 1959, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абощо — Або́що, але або що́? (займ.). Ходи́ вже, або́що (Сл. Грінч.). Був би я десь за пи́саря, або́що (Кримськ.). „Не йди до ко́рчми!“ -Або що́? От і піду (Сл. Гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. абощо — Чи що, чи там що, чи то ще що <н. купити козу, абощо>. Словник синонімів Караванського
  3. абощо — або́що сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. абощо — невідм. Уживається в разі переліку предметів (явищ і т. ін.) замість останнього з них, що не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. абощо — АБО́ЩО, невідм. Уживається при переліку предметів (явищ, дій і т. ін.) замість останнього з них, який не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне. Словник української мови у 20 томах
  6. абощо — АБОЩО – АБО ЩО Абощо, част. Вживається при переліку предметів, явищ і т. ін. замість останнього з них, який не визначається; чи що. – А тепер пусти мене на своє місце, а сам сядь на лаву, абощо (Панас Мирний); – Давайте, хлопці, заспіваємо, абощо (С. Літературне слововживання