1. Словник української мови в 11 томах

автогенник

АВТОГЕ́ННИК, а, ч. Фахівець з автогенного різання і зварювання металів.

Іван з автогенником пораються біля якоїсь не зовсім іще виразної конструкції із стального прута (Головко, І, 1957, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автогенник — автоге́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. автогенник — Автогенщик — oxy–acetylene welder — Autogenschweißer – фахівець з автогену. Гірничий енциклопедичний словник
  3. автогенник — -а, ч. Фахівець з автогенного різання і зварювання металів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. автогенник — АВТОГЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається автогенним зварюванням і різанням металів. Іван з автогенником пораються біля якоїсь не зовсім іще виразної конструкції із стального прута (А. Словник української мови у 20 томах