1. Словник української мови в 11 томах

авторизувати

АВТОРИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн., юр. Давати дозвіл, згоду на поширення свого твору, проекту, винаходу або на переклад, копію з нього і т. ін.;

// Схвалювати певну форму своїх творів (переклад і т. ін.) для поширення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авторизувати — авторизува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. авторизувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Давати дозвіл, згоду на поширення свого твору, проекту, винаходу або на переклад, копію з нього і т. ін. || Схвалювати певну форму своїх творів (переклад і т. ін.) для поширення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авторизувати — АВТОРИЗУВА́ТИ див. авторизо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. авторизувати — Авторизува́ти, -зу́ю, -зу́єш, -зу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)