1. Словник української мови в 11 томах

авторитетний

АВТОРИТЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Який користується авторитетом (у 1 знач.); впливовий, поважний.

При висуванні кандидатів у депутати Рад забезпечувати якнайширше, всебічне обговорення на зборах і в пресі особистих і ділових якостей кандидатів, щоб обирати найбільш достойних і авторитетних (Програма КПРС, 1961, 89);

//Який заслуговує на повне довір’я.

Задовольняючи прохання Квітки [Г. Ф. Квітки-Основ’яненка], Максимович написав велику статтю "О правописании малороссийского языка", що була авторитетним джерелом для пізніших дослідників (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 123);

Звісно, моя думка не авторитетна — я й не претендую на се (Л. Укр., V, 1956, 200).

2. Який не терпить, не допускає заперечень; владний (про тон, жест, вигляд і т. ін.).

Головний інженер знав: що авторитетнішим тоном розмовляє він з директором, то швидше той став поміркованим (Шовк., Інженери, 1956, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авторитетний — авторите́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. авторитетний — (зарекомендований) престижевий, сов. престижний; (голос) впливовий, поважний, ваговитий; (спец) ерудований, кваліфікований, що знає діло; (тон) упевнений. Словник синонімів Караванського
  3. авторитетний — Відповідальний, впливовий, міродайний, міродатний, певний, поважний, див. престижевий Словник чужослів Павло Штепа
  4. авторитетний — [аўториететнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. авторитетний — -а, -е. 1》 Який користується авторитетом (у 1 знач.); впливовий, поважний. || Який заслуговує на повне довір'я. 2》 Який не терпить, не допускає заперечень; владний (про тон, жест, вигляд і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. авторитетний — АВТОРИТЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який має авторитет (у 1 знач.); впливовий, поважний. Він у своєму інституті чоловік авторитетний, його думки пильно дослухаються колеги (Ю. Мушкетик); // Який заслуговує на повне довір'я. Словник української мови у 20 томах
  7. авторитетний — див. поважний Словник синонімів Вусика
  8. авторитетний — авторите́тний 1. Впливовий, поважний. 2. Той, що не допускав заперечень (напр., а. тон). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. авторитетний — ВАГО́МИЙ (багатий змістом), ВАГОВИ́ТИЙ, ЗМІСТО́ВНИЙ, АВТОРИТЕ́ТНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ (який спирається на визнані джерела, відбиває думки поважної особи). Служіння людям... Хороші, вагомі слова (М. Словник синонімів української мови
  10. авторитетний — Авторите́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. авторитетний — рос. авторитетный 1. Впливовий, поважний. 2. Той, що не допускає заперечень. Eкономічна енциклопедія