1. Словник української мови в 11 томах

агов

АГО́В, виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик.

Підняв голову догори і став командувати: "Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодную (Кв.-Осн., II, 1956, 262);

[Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Фр., IX, 1952, 273);

— Валю, чуєш, агов, я живий! (Мал., II, 1956, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агов — аго́в вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. агов — виг. Те саме, що аґу (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. агов — АГО́В, виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: “Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну” (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. агов — (вигук) агу, гов, гу Словник синонімів Вусика
  5. агов — Аго́в, вигук Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. агов — Аго́в! аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. Оп. 1861. 20. Словник української мови Грінченка