1. Словник української мови в 11 томах

агроном

АГРОНО́М, а, ч. Фахівець з агрономії.

Уважне вивчення місцевих умов, творче застосування прогресивних агротехнічних заходів, поширення передового досвіду — такі найважливіші вимоги, що стоять перед кожним агрономом (Рад. Укр., 5. IV 1957, 1);

Скорити сили матері-природи, стократ помножити її щедроту Взялись геологи і агрономи (Рильський, ІІІ, 1961, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агроном — агроно́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. агроном — Рільницезнавець, рільник Словник чужослів Павло Штепа
  3. агроном — [агроном] -ма, м. (на) -мов'і/-м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  4. агроном — -а, ч. Фахівець з агрономії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. агроном — АГРОНО́М, а, ч. Фахівець із агрономії. Скорити сили матері-природи, стократ помножити її щедроту Взялись геологи і агрономи (М. Рильський);... Словник української мови у 20 томах