агрус

А́ГРУС, у, ч.

1. Кущова рослина з колючими гілками та великими кисло-солодкими їстівними ягодами.

Садочок собі зростив; в тому садкові понасаджував агрусу та порічок на грядках (Вовчок, VI, 1956, 223);

Походжаючи стежкою, поміж кущами порічок та агрусу, товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна (Л. Укр., III, 1952, 574);

Агрус є надзвичайно цінною ягідною рослиною (Юним мічур.., 1955, 81).

2. збірн. Ягоди цієї рослини.

Балабашиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за агрусом, вишнями (Н.-Лев., III, 1956, 223);

Для виготовлення доброякісного вина.. смородину, агрус роздавлюють на вальцях, а потім відпресовують (Колг. Укр., 7, 1956, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агрус — А́грус, -су м. = аґрус. Драг. 7.1. см. аґрес. Словник української мови Грінченка