агрус
А́ГРУС, у, ч.
1. Кущова рослина з колючими гілками та великими кисло-солодкими їстівними ягодами.
Садочок собі зростив; в тому садкові понасаджував агрусу та порічок на грядках (Вовчок, VI, 1956, 223);
Походжаючи стежкою, поміж кущами порічок та агрусу, товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна (Л. Укр., III, 1952, 574);
Агрус є надзвичайно цінною ягідною рослиною (Юним мічур.., 1955, 81).
2. збірн. Ягоди цієї рослини.
Балабашиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за агрусом, вишнями (Н.-Лев., III, 1956, 223);
Для виготовлення доброякісного вина.. смородину, агрус роздавлюють на вальцях, а потім відпресовують (Колг. Укр., 7, 1956, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- агрус — А́грус, -су м. = аґрус. Драг. 7.1. см. аґрес. Словник української мови Грінченка