адмірал
АДМІРА́Л, а, ч. Військове звання вищого командного складу військово-морського флоту, а також особа, що має це звання.
Одхилилися двері, і сліпий Жан.., адмірал у одставці, ввійшов під руку з своїм "міноносцем", як він кликав лакея (Коцюб., II, 1955, 385);
В 1782 р. йому [В. Я. Чичагову] надали чин адмірала (Видатні вітч. географи.., 1954, 41);
Невеличка бригантина з адміралом та штабом одна мужньо відбивалася (Ю. Янов:, II. 1958, 200).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- адмірал — адміра́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- адмірал — -а, ч. 1》 Військове звання вищого командного складу військово-морського флоту, а також особа, що має це звання. 2》 Денний метелик родини німфалідових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- адмірал — АДМІРА́Л, а, ч. Військове звання вищого командного складу військово-морського флоту, а також особа, яка має це звання. Одхилилися двері, і сліпий Жан.., адмірал у одставці [відставці], ввійшов під руку з своїм “міноносцем”, як він кликав лакея (М. Словник української мови у 20 томах
- адмірал — адміра́л (голл. admiraal, від араб. амір-аль-бахр – володар на морі) військове звання (чин) вищого командного складу у військово-морському флоті. В СРСР запроваджено звання: контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал флоту, Адмірал флоту Радянського Союзу. Словник іншомовних слів Мельничука
- адмірал — Адміра́л, -ла; -ра́ли, -лів і Правописний словник Голоскевича (1929 р.)