1. Словник української мови в 11 томах

аеронавт

АЕРОНА́ВТ, а, ч., книжн. Те саме, що повітропла́вець.

Аеронавти і льотчики при висотних польотах користуються кисневими приладами (Хімія, 7, 1956, 35);

Над Північним океаном, В гострій, птичій далині, Прокладають путь сувору Молоді аеронавти (Рильський, II, 1956, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аеронавт — аерона́вт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. аеронавт — див. АВІЯТОР. Словник синонімів Караванського
  3. аеронавт — Летун, див. авіятор Словник чужослів Павло Штепа
  4. аеронавт — -а, ч. Те саме, що повітроплавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аеронавт — АЕРОНА́ВТ, а, ч., книжн. Те саме, що повітропла́вець. Над Північним океаном, В гострій птичій далині, Прокладають путь сувору Молоді аеронавти (М. Рильський); Аеронавти і льотчики при висотних польотах користуються кисневими приладами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. аеронавт — аерона́вт (від аеро... і ...навт) спеціально підготовлена людина, що здійснює політ на апаратах, легших за повітря. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. аеронавт — Аерона́вт, -та; -на́вти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)