1. Словник української мови в 11 томах

азіатчина

АЗІА́ТЧИНА, и, ж., заст. Дикість, відсталість; грубість.

Глибоке протиріччя побачив Чацький між безглуздим наслідуванням західноєвропейського блиску і азіатчиною духовного життя панівного класу (Літ. газ., 16.I 1940, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. азіатчина — азіа́тчина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. азіатчина — -и, ж., заст. Дикість, відсталість; грубість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. азіатчина — АЗІА́ТЧИНА, и, ж., заст. Дикість, відсталість. Цей трагічний поклик, можливо, не найде відголоску. Його не зрозуміють. Одні побачать в ньому рупор Івана Калити, другі – заклик до дикої азіатчини (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах