айва
АЙВА́, и, ж.
1. (Cydonia). Південне плодове дерево родини яблуневих.
Оця десятина землі, густо засаджена розкішними кущами.., делікатними жерделями та сіролистими айвами, дісталась йому ще від батька (Коцюб., І, 1955, 189);
Айва. Ця культура мало поширена в Радянському Союзі. Вона вимоглива до тепла, і тому вирощують її переважно на півдні (Сад. і ягідн., 1957, 16).
2. Жовтий кисло-солодкий запашний плід цього дерева, схожий на яблуко.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- айва — айва́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- айва — -и, ж. 1》 Південне плодове дерево родини яблуневих. 2》 Жовтий кисло-солодкий запашний плід цього дерева, схожий на яблуко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- айва — АЙВА́, и́, ж. 1. Південне плодове дерево родини розових із жовтими терпкими запашними плодами, схожими на яблуко. Оця десятина землі, густо засаджена розкішними кущами.., делікатними жерделями та сіролистими айвами, дісталась йому ще від батька (М. Словник української мови у 20 томах
- айва — айва́ (тур. ajva) рід рослин родини розових. Плодові дерева або кущі. Поширена на Кавказі, в Середній Азії та в Ірані. Культивують у багатьох країнах. З плодів виготовляють варення, желе тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- айва — Айва́, -ви ж. Айва, Cidonia vulgaris (фруктъ). ЗЮЗО. І. 120. Словник української мови Грінченка