1. Словник української мови в 11 томах

акація

АКА́ЦІЯ, ї, ж. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками.

Гаряча повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Н.-Лев., II, 1956, 223);

Одеса лежала на крутому узгір’ї в садах акацій і каштанів (Кучер, Чорноморці, 1956, 65).

∆ Бі́ла ака́ція — дерево з пахучими білими квітками.

У нас (себто у кубанців) уже одцвіла біла акація (Сам., II, 1958, 466);

Ж́овта ака́ція — чагарник з жовтими квітками.

Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (Н.-Лев., II, 1956, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акація — ака́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. акація — -ї, ж. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками. Біла акація — дерево з пахучими білими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Акація — Див. «Гілка акації». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. акація — АКА́ЦІЯ, ї, ж. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів родини бобових із білими або жовтими запашними квітками. Гаряче повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (І. Словник української мови у 20 томах
  5. акація — Дерево або кущ; поширена в субтропіках і тропіках обох півкуль; листки парно-перисті або зредуковані до філодій; квітки дрібні, жовті, зібрані в суцвіття — голівку або колос; з деяких видів одержують камедь, дубильні речовини, ефірну олію... Універсальний словник-енциклопедія
  6. акація — Ака́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. акація — Ака́ція, -ції ж. раст. Акація, Acacia. ЕЗ. V. 246. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акация попід кращими хатками. Левиц. І. 91. жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. біла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L. ЗЮЗО. І. 134. Словник української мови Грінченка