1. Словник української мови в 11 томах

акомпаніатор

АКОМПАНІА́ТОР, а, ч. Той, хто акомпанує співцеві, декламаторові і т. ін.

Сцена. Рояль. За роялем акомпаніатор (Вас., III, 1960, 310);

Він вступив акомпаніатором до театрального сектору агітпросвіту військкомату (Смолич, Театр.., 1940, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акомпаніатор — акомпаніа́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. акомпаніатор — -а, ч. Той, хто акомпанує співцеві, декламаторові і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акомпаніатор — акомпаніа́тор (італ. ассоmраgnatore) виконавець акомпанементу. Словник іншомовних слів Мельничука