алерген

АЛЕРГЕ́Н, у, ч., мед. Речовина, яка викликає алергію.

В організмі тварини, хворої на інфекційну хворобу, виробляється своєрідна підвищена чутливість до відповідних алергенів (Профіл. захвор.., 1955, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алерген — алерге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. алерген — Речовина, що викликає алергію. Виділяється багатьма видами бур'янів. Словник термінів з агрофітоценології
  3. алерген — -а, ч. Речовина (рослинного або хімічного походження), що викликає алергію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. алерген — АЛЕРГЕ́Н, у, ч. 1. Речовина, що викликає алергію. Алергенами можуть бути різні речовини – від найпростіших (йод і бром) до складних білкових і небілкових (полісахариди, сполуки полісахаридів із ліпідами та ін.) (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. алерген — алерге́н [від алер (гія) і ...ген] чужорідна речовина, що спричинює алергію. А. можуть бути білки, бактерії, лікарські препарати тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. алерген — Речовина антигенної природи, здатна викликати алергію; найвагоміші а. інгаляційні (пилок рослин, спори грибів, кліщаки, пил) та харчові (з молока, яєць, шоколаду). Універсальний словник-енциклопедія