1. Словник української мови в 11 томах

альбумін

АЛЬБУМІ́Н, у, ч., біох. Найпростіший білок, розчинний у воді.

Зміни складу білкових фракцій сироватки крові у собак при гострій променевій хворобі характеризуються виразним зменшенням кількості альбумінів і збільшенням вмісту глобулінів (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альбумін — альбумі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. альбумін — -у, ч., біох. Найпростіший білок, розчинний у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альбумін — АЛЬБУМІ́Н див. альбумі́ни. Словник української мови у 20 томах
  4. альбумін — Альбумі́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)