аляр

А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик.

В хоромах аляр і огні (Щог., Поезії, 1958, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аляр — а́ляр іменник чоловічого роду шум діал. Орфографічний словник української мови
  2. аляр — А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  3. аляр — А́ляр, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. аляр — А́ляр, -ру м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146. Словник української мови Грінченка