аляр
А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик.
В хоромах аляр і огні (Щог., Поезії, 1958, 199).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аляр — а́ляр іменник чоловічого роду шум діал. Орфографічний словник української мови
- аляр — А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
- аляр — А́ляр, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аляр — А́ляр, -ру м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146. Словник української мови Грінченка