1. Словник української мови в 11 томах

аліментарний

АЛІМЕНТА́РНИЙ, а, е, мед. Пов’язаний із живленням, харчуванням.

До хронічних [захворювань] належать розлади живлення.. Вони бувають викликані харчовими й аліментарними факторами (Хвор. дит. віку, 1955, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аліментарний — алімента́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. аліментарний — -а, -е Пов'язаний із живленням, харчуванням. Аліментарні захворювання — захворювання, які пов'язані як з дефіцитом, так і з надлишком харчових речовин у раціонах харчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аліментарний — АЛІМЕНТА́РНИЙ, а, е, фізл. Пов'язаний із живленням, харчуванням. До хронічних захворювань належать розлади живлення, які бувають викликані аліментарними факторами (з наук. літ.); Гепатит A, або хвороба Боткіна, виникає при зараженні аліментарним (через рот) шляхом (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах