амбіція
АМБІ́ЦІЯ, ї, ж. Самолюбство; гордість; честолюбство.
Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого (Фр., III, 1950, 257);
Його плебейську амбіцію вже відтепер люди не кривдили, його поважали (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 100).
◊ Полі́зти (вда́ритися і т.ін.) в амбі́цію — дуже образитися.
Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови [зборів] й давай лаятись (Ю. Янов., II, 1958, 312).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амбіція — амбі́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- амбіція — Амбітність, самолюбство, гоноровитість, честолюбство, гонор. Словник синонімів Караванського
- амбіція — -ї, ж. Самолюбство; гордість; честолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амбіція — АМБІ́ЦІЯ, ї, ж. Надмірне честолюбство, зарозумілість, самолюбство. Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого (І. Франко); З початку 1880-х років... Словник української мови у 20 томах
- амбіція — амбі́ція: ◊ вдаритися в амбіцію образитися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- амбіція — Амбітність, гонор Словник синонімів Вусика
- амбіція — амбі́ція (лат. ambitio – честолюбність, пиха, від ambio – обходжу, домагаюсь) гонор, чванливість. Словник іншомовних слів Мельничука
- амбіція — уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію. Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства. — Що?! — Кажу — поженимось… Я ж не малолітній,— вдарився Остап в амбіцію (М. Ю. Тарновський); Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови (зборів) й давай лаятись (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
- амбіція — САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов'язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬ рідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬ рідше (ужив. несхвально). Словник синонімів української мови
- амбіція — Амбі́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- амбіція — рос. амбиция (латин. ambitio честолюбність, пиха, від ambio — обходжу, домагаюсь) — гонор, чванливість, надмірна самооцінка своїх можливостей. Eкономічна енциклопедія