1. Словник української мови в 11 томах

амуніція

АМУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн.

1. військ. Сукупність речей (крім одягу і зброї), що становлять спорядження військовослужбовця, а також військове спорядження коня.

Тисяча солдатів, як один, забряжчали амуніцією, перекинувши гвинтівки на руку (Смолич, І, 1958, 442);

— Тримайте, хлопці, і для мене коня при повній амуніції. Швидко прибуду (Шер., В партиз. загонах, 1947, 6).

2. перен., ірон. Про одяг і речі, які свідчать про заняття людини (напр., про рибальське спорядження та ін.).

Незабаром рипнули в прихожій двері, і в хату вступив батько [жебрак] з торбами на плечах. Він здійняв свою амуніцію, передягся і ввійшов у світлицю з запаленою папіросою в губах (Н.-Лев., IV, 1956, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амуніція — амуні́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. амуніція — (військова) спорядження, споряд; (рибалки) причандали, жм. справа. Словник синонімів Караванського
  3. амуніція — Стріливо, гарматень, див. патрон, снаряд Словник чужослів Павло Штепа
  4. амуніція — -ї, ж., збірн., військ. Сукупність речей (крім одягу і зброї), що становлять спорядження військовослужбовця, а також військове спорядження коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. амуніція — АМУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн. 1. Спорядження військовослужбовця (крім одягу і зброї). Тисяча солдатів, як один, забряжчали амуніцією, перекинувши гвинтівки на руку (Ю. Смолич); Чистимо зброю, приводимо до порядку амуніцію (Є. Словник української мови у 20 томах
  6. амуніція — див. начиння Словник синонімів Вусика
  7. амуніція — амуні́ція (польс. amunicja, від лат. munitio – спорядження) сукупність предметів, що становлять спорядження військовослужбовця. Кінсьκа А. – упряж, сідло, в’ючні пристрої. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. амуніція — Амуні́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)