анамнез

АНА́МНЕЗ, у, ч., мед. Відомості, що їх дає хворий або його близькі про умови життя, які передували захворюванню, і про історію розвитку хвороби.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анамнез — ана́мнез іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. анамнез — -у, ч. Відомості, що їх дає хворий або його близькі про умови життя, які передували захворюванню, і про історію розвитку хвороби. || Відомості про попередній стан хворого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Анамнез — Термін платонівської філософії, що означає спомин душі про минуле життя. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. анамнез — АНА́МНЕЗ, у, ч., мед. Відомості, що їх дає хворий або його близькі про умови життя, перенесені захворювання, історію розвитку хвороби. Анамнез – невід'ємна частина кожного лікарського обстеження, яка нерідко дає необхідні вказівки для діагнозу хвороби (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. анамнез — ана́мнез (від грец. άνάμνησις – спомин, нагадування) відомості про попередній стан хворого. Словник іншомовних слів Мельничука