англійці

АНГЛІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. англі́єць, йця, ч.; англі́йка, и, ж. ). Народ, який становить основне населення Англії.

Читав Стріндберга, англійця Б. Шоу і польського — Жулавського (Коцюб., III, 1956, 431);

Услід за ними [португальцями] в Індії з’явились голландці, англійці та французи (Нова іст., 1956, 20);

Увечері в колгоспному Палаці культури.. відбулася невимушена розмова між англійками і колгоспницями (Рад. Укр., 28.VII 1962, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. англійці — -ів, мн. (одн. англієць, -йця, ч.; англійка, -и, ж.). Народ, який становить основне населення Англії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. англійці — АНГЛІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. англі́єць, йця, ч.; англі́йка, и, ж.). Народ, який становить основне населення Англії. Читав Стріндберга, англійця Б. Шоу і польського – Жулавського (М. Коцюбинський); Позад мене сиділо троє сухаристих англійок, двоє французів (Ю. Словник української мови у 20 томах