анекдотик
АНЕКДО́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до анекдо́т 1.
Бориса Ріпак не любив. Той завше цвітаста одягався.. А потім оті Борисові анекдотики, історійки. Де він їх почув, де вичитав? (Хор., Місто.., 1962, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анекдотик — анекдо́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- анекдотик — -а, ч. Зменш. до анекдот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анекдотик — АНЕКДО́ТИК, а, ч. Зменш. до анекдо́т 1. - Анекдотиками оце десь там розважаються нишком після відбою... (О. Гончар); Бориса Ріпак не любив... А потім оті Борисові анекдотики, історійки. Де він їх почув, де вичитав? (А. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах