1. Словник української мови в 11 томах

анекдотник

АНЕКДО́ТНИК, а, ч. Любитель анекдотів, майстер розповідати анекдоти.

Першим виглянув у коридор мій сусід по купе, анекдотник і веселун (Збан., Любов, 1957, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анекдотник — анекдо́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. анекдотник — -а, ч. Любитель анекдотів, майстер розповідати анекдоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анекдотник — АНЕКДО́ТНИК, а, ч., розм. Любитель анекдотів, майстер розповідати анекдоти. Першим виглянув у коридор мій сусід по купе, анекдотник і веселун (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах