анестезуючий
АНЕСТЕЗУ́ЮЧИЙ, а, е, мед. Дієпр. акт. теп. ч. до анестезува́ти.
У 1880 році В. К. Анреп встановив анестезуючі властивості кокаїну. Виявилось, що кокаїн блокує чутливість нервових закінчень (Знання.., 5, 1965, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анестезуючий — анестезу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- анестезуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до анестезувати. Анестезуючі засоби — лікарські засоби, які пригнічують збудливість кінцевих апаратів чутливих нервів. Великий тлумачний словник сучасної мови