1. Словник української мови в 11 томах

антонімія

АНТОНІМІ́Я, ї, ж. Протилежність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням.

На основі протиставлювального переосмислення стає можливим досягнення ефекту іронії, побудованого на явищі антонімії в межах прислів’їв та приказок (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антонімія — антонімі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. антонімія — -ї, ж. Протилежність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антонімія — АНТОНІМІ́Я, ї, ж., лінгв. Протилежність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням. На основі протиставлювального переосмислення стає можливим досягнення ефекту іронії, побудованого на явищі антонімії в межах прислів'їв та приказок (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах