1. Словник української мови в 11 томах

анікогісінько

АНІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм. Варіант займенника нікогісінько, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно нікого.

Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема Анікогісінько! — Нема! (Шевч., II, 1953, 354);

Ось уже й вибалок. Ніяких свіжих слідів — анікогісінько (Логв., Літа.., 1960, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анікогісінько — анікогі́сінько займенник розм. Орфографічний словник української мови
  2. анікогісінько — займ. запереч., розм. Варіант займенника нікогісінько, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно нікого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анікогісінько — АНІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм. Варіант займенника нікогісінько, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно нікого. Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема Анікогісінько! – Нема! (Т. Шевченко); Ось уже й вибалок. Ніяких свіжих слідів – анікогісінько (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
  4. анікогісінько — див. безлюдно Словник синонімів Вусика
  5. анікогісінько — Анікогі́сінько, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)