аніс
АНІ́С¹, у, ч.
1. Однорічна трав’яниста ефіроносна рослина; ганус.
Аніс — однорічна рослина з родини зонтичних, своїм виглядом.. схожа на кріп (Колг. енц., II, 1956, 177).
2. Насіння (плоди) цієї рослини, що використовуються в медицині, а також як прянощі.
АНІ́С², а, ч.
1. Сорт яблуні.
Аніс бархатний.., старовинний російський сорт [яблуні] народної селекції, походить з районів Поволжя (Сад. і ягідн., 1957, 59).
2. Запашні кисло-солодкі плоди цієї яблуні.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аніс — ані́с 1 іменник чоловічого роду рослина ані́с 2 іменник чоловічого роду сорт яблуні Орфографічний словник української мови
- аніс — Ганус Словник чужослів Павло Штепа
- аніс — I -у, ч. 1》 Однорічна трав'яниста ефіроносна рослина; ганус. 2》 Насіння (плоди) цієї рослини, що використовуються в медицині, а також як прянощі. II -а, ч. 1》 Сорт яблуні. 2》 Запашні кисло-солодкі плоди цієї яблуні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аніс — АНІ́С¹, у, ч. 1. Однорічна трав'яниста ефіроносна рослина родини зонтичних із насінням (плодами), що використовуються в медицині, а також як прянощі; ганус. Аніс – однорічна рослина родини зонтичних, своїм виглядом схожа на кріп (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- аніс — I однорічна трав'яниста рослина; батьківщина — Мала Азія; в Україні 1 вид: а. звичайний, або ганус, тільки в культурі або як здичавілий; плоди використовують у медицині, харчовій і парфумерній промисловості. Універсальний словник-енциклопедія
- аніс — АНІ́С (однорічна трав'яниста ефіроносна рослина родини зонтичних), ГА́НУС. Люльки курили, полягавши, Або горілочку пили,.. Під челюстями запіканку І з ганусом, і до калгану, В ній був і перець, і шапран (І. Котляревський). Словник синонімів української мови