анітрішки
АНІТРІ́ШКИ, АНІТРО́ШКИ, присл. Зменш. до анітро́хи.
— Вставай, — будила його [Івана] Марічка. — Вставай і ходім. Він глянув на неї і анітрошки не здивувався (Коцюб., II, 1955, 345);
— Ви думаєте, — боюся, що ото він мамі розкаже?— казала Галя, — нехай розказує: анітрішки не страшно (Вас., І, 1959, 178);
Посухи смертоносний подих. Дощів невчасних мокрий бич.. Усе це речі, анітрішки Не схожі до ідилій з книжки (Рильський, Поеми, 1957, 164).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анітрішки — анітрі́шки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- анітрішки — див. анітрішечки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анітрішки — АНІТРІ́ШКИ, АНІТРО́ШКИ, присл. Зменш. до анітро́хи. – Вставай, – будила його [Івана] Марічка. – Вставай і ходім. Він глянув на неї і анітрошки не здивувався (М. Коцюбинський); – Ви думаєте, – боюся, що ото він мамі розкаже?... Словник української мови у 20 томах
- анітрішки — див. немає Словник синонімів Вусика