анітрішки

АНІТРІ́ШКИ, АНІТРО́ШКИ, присл. Зменш. до анітро́хи.

— Вставай, — будила його [Івана] Марічка. — Вставай і ходім. Він глянув на неї і анітрошки не здивувався (Коцюб., II, 1955, 345);

— Ви думаєте, — боюся, що ото він мамі розкаже?— казала Галя, — нехай розказує: анітрішки не страшно (Вас., І, 1959, 178);

Посухи смертоносний подих. Дощів невчасних мокрий бич.. Усе це речі, анітрішки Не схожі до ідилій з книжки (Рильський, Поеми, 1957, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анітрішки — анітрі́шки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. анітрішки — див. анітрішечки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анітрішки — АНІТРІ́ШКИ, АНІТРО́ШКИ, присл. Зменш. до анітро́хи. – Вставай, – будила його [Івана] Марічка. – Вставай і ходім. Він глянув на неї і анітрошки не здивувався (М. Коцюбинський); – Ви думаєте, – боюся, що ото він мамі розкаже?... Словник української мови у 20 томах
  4. анітрішки — див. немає Словник синонімів Вусика