1. Словник української мови в 11 томах

анічичирк

АНІЧИЧИ́РК, присудк. сл., розм. Варіант незмінного присудкового слова нічичирк, уживаний для підсилення; ні слова, ні звука.

— Заляжте там, мов неживі, анічичирк! — аж поки голосна гаківниця не промовить: пора!.. (Мирний, II, 1954, 111);

— Коронний гетьман перехоплює валкії, ..а він [Сагайдачний] сидить собі в хаті і анічичирк! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анічичирк — анічичи́рк вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. анічичирк — див. АНІ МУР-МУР. Словник синонімів Караванського
  3. анічичирк — присл. Те саме, що анітелень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. анічичирк — АНІЧИЧИ́РК, пред., розм. Варіант слова нічичирк, уживаний для підсилення; ні слова, ні звуку. – Заляжте там, мов неживі, анічичирк! – аж поки голосна гаківниця не промовить: пора!.. (Панас Мирний); Про листа – анічичирк. Мовби й не було його зовсім (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  5. анічичирк — див. мовчати Словник синонімів Вусика
  6. анічичирк — НІТЕЛЕ́НЬ у знач. присудка і предик., розм. (про мовчання кого-небудь: мовчить, мовчу і т. ін.; мовчи, не говори; ні слова, ні звуку), АНІТЕЛЕ́НЬ підсил. розм., НІЧИЧИ́РК розм., АНІЧИЧИ́РК підсил. розм. Про ці свої мрії хлопчина Торочив худобі весь день. Словник синонімів української мови
  7. анічичирк — Анічичи́рк, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)