1. Словник української мови в 11 томах

апетит

АПЕТИ́Т, у, ч.

1. тільки одн. Бажання їсти, охота до їди.

Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (Н.-Лев., III, 1956, 377);

Апетит здоровий, все з’їдаю, що дають, і другий раз прошу (Коцюб., III, 1956, 332);

— А ти чого не їси? —..питав Віктор свою супутницю. —Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит приходить під час їди (Головко, І, 1957, 459).

◊ Во́вчий апети́т — дуже великий апетит.

У нього з’явився.. вовчий апетит (Донч., II, 1956, 65).

2. перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь.

Король Зігмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватіканові безмежні землі північно-східного царя (Тулуб, Людолови, II, 1957, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апетит — апети́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. апетит — Їжохіть, посмак, усмак Словник чужослів Павло Штепа
  3. апетит — -у, ч. 1》 тільки одн. Бажання їсти, охота до їди. 2》 перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. апетит — АПЕТИ́Т, у, ч. 1. тільки одн. Бажання їсти, охота до їди. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (І. Нечуй-Левицький); Апетит здоровий: все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу (М. Коцюбинський); – А ти чого не їси? – .. Словник української мови у 20 томах
  5. апетит — Багач шукає апетиту, а бідний хліба. Багач має страв до вибору, а бідний мусить перше шукати роботи. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. апетит — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін. Словник синонімів української мови
  7. апетит — Апети́т, -ту, -тові; -ти́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)